1911 року на хуторі Гора проживали 66 осіб (35 чоловічої та 31 жіночої статі.
До середини 20-х років село Гора значилося на карті Бориспільського району. На той час на місці нинішнього села було кілька невеликих хуторів: Биковці, Васюхно, Бондарі, Касьяненки, Коньки, Коробки, Меньки, Момоти, Руднівка, Тагілай, Яцюти. Хутори ці поділялися на верхні й нижні і мали загальну назву — Горові хутори. Коли людей змусили переселитися з нижніх «На гору», до верхніх, утворився населений пункт хутір Гора, що згодом отримав статус села.
За переписом 1926 року, на всіх хуторах Гірської сільської ради проживало 756 людей.
У довоєнні роки в селі існував колгосп ім. Шевченка. Напад гітлерівської Німеччини перервав мирне життя села. З вересня 1941 року почалася нацистська окупація, яка тривала довгі два роки. Звільнили село воїни 136-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника І. Пузікова, зокрема 269-й стрілецький полк під командуванням підполковника С. Ф. Проценка.
Одразу після визволення Гори постало невідкладне завдання відбудувати зруйноване війною й окупацією село. Кожний із повоєнних років був роком тяжкої праці.
